Мурованокуриловецька Районна Державна Адміністрація
Мурованокуриловецький район, Вінницька область

На Вінниччині відкрили меморіальну дошку Герою, загиблому в АТО

Переглядів: 399

 

 

Цими вихідними, у селі Гурівці Козятинського району відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки молодшому сержанту, інструктору з вогневої тактичної підготовки 199-го навчального центру ВДВ при 95-й окремій десантно - штурмовій бригаді Олександру Оцабері - герою, який рік тому загинув під час бойових дій в зоні АТО. Пам’ятний знак облаштували на фасаді місцевої школи, в якій колись навчався Герой, що віддав своє життя, захищаючи Україну. 

На пам’ятній церемонії були присутні родичі та друзі Олександра, представники влади, односельчани, учні та вчителі школи, а також товариші по службі. 

Захід розпочався проникливими словами ведучих про часи, які нині переживає наша держава та звучанням Гімну України.

Право відкрити меморіальну дошку було надано матері Лідії Іванівні та дружині Ганні.

Після мітингу до пам’ятної дошки було покладено квіти і пам’ять Героя вшанували хвилиною мовчання.

«Він був звичайною людиною, любив життя, багато планував та мріяв. Та коли настав вирішальний час для країни, він без вагань пішов на війну і віддав своє життя за мирне життя кожного з нас. Сподіваємось, що ця меморіальна дошка буде нагадувати наступним поколінням про героїчний вчинок Олександра, а пам'ять про Героя України назавжди залишиться в серцях людей» - сказав міський голова Олександр Пузир.

З почуттям глибокої вдячності за безстрашність та героїзм односельчанина учні школи читали вірші та вшанували його пам’ять хвилиною мовчання. Отець Микола відслужив заупокійну панахиду та освятив меморіальну дошку, до якої присутні піднесли квіти та запалені лампадки.

Потім присутні взяли участь у відкритті пам’ятника Олександру Оцабері в селі Панасівка. Мати загиблого Героя Лідія Іванівна подякувала меценатам, небайдужим односельчанам, котрі хотіли, аби про бійця пам’ятали наступні покоління, за фінансову допомогу у встановленні меморіалу.

Вічна пам'ять Герою!

Довідково. Оцабера Олександр Аркадійович ( 23 .07. 1989 - 11 .11.2016). Молодший сержант, інструктор з вогневої тактичної підготовки 199-го навчального центру ВДВ при 95-й окремій десантно - штурмовій бригаді.

Народився в селі Красівка Бердичівського району Житомирської області. Був найменшим сином в багатодітній сім’ї. В 1990 році родина переїхала на постійне проживання в село Панасівку Козятинського району Вінницької області, де пройшло його дитинство і юність.

Під час строкової служби служив десантником. Після одруження та народження дітей залишив контрактну службу, влаштувавшись на роботу в Києві.

До війська призваний в липні 2014 року. Проходив перепідготовку в розвідувальному взводі 128-ї гірсько-піхотної бригади. Згодом був направлений в “гарячі» точки сходу України, служив розвідником, був командиром розвідувальної машини з позивним «Десант». На його рахунку багато проведених операцій. Воював у Нікішино, Попасній, Артемівську. Пройшов через пекло Дебальцевського котла.

23 грудня 2014 Олександр Оцабера зазнав важкого поранення в праве плече. Один осколок лікарі видалили, а другий так і залишився назавжди в його тілі. Трохи підлікувавшись і пройшовши курс реабілітації, 27 січня 2015 року Олександр знову повернувся на передову. Але незабаром, в березні, його демобілізували і вже на "гражданці" за заслуги перед Батькіщиною нагородили медаллю "Захиснику Вітчизни»

Повернувшись додому, Олександр брав активну участь у житті місцевої громади. Під час місцевих виборів у жовтні 2015 року балотувався до Козятинської районної ради від Європейської партії України.

11 грудня 2015 року, підписавши контракт зі Збройними Силами України, знову повернувся на фронт. Служив у 199-му учбовому центрі ВДВ при 95-ій бригаді.

В ніч з 10 на 11 листопада 2016 року, під час зіткнення з розвідувально-диверсійною групою ворога під містом Торецьк у Донецькій області, отримав важке мінно-осколкове поранення, підірвавшись на фугасі, від якого загинув.

Олександр Оцабера був природженим військовим, знавцем своєї справи, відповідальним, хоробрим, справжнім патріотом. А ще запам’ятався порядною, доброзичливою тa спокійною людиною своїм друзям, всім, хто його знав. Залишились мати, дружина та двоє синів. Похований 13 листопада в селі Панасівка.

За заслуги перед Батьківщиною нагороджений медаллю «Захисник Вітчизни», Почесною грамотою Вінницької ОДА.

Указом Президента України № 567/2016 від 21 грудня 2016 року, "за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). На честь військовослужбовця у Житомирі, на території 19-го навчального центру ВДВ, біля меморіального пам’ятника загиблим в миротворчих місцях, встановлено пам’ятну дошку. В рідному селі Панасівка сесією Пузирківської сільської ради прийнято рішення про перейменування вулиці на честь героя-земляка. 



« повернутися до списку новин