Мурованокуриловецька Районна Державна Адміністрація
Мурованокуриловецький район, Вінницька область

Ексклюзивне інтерв'ю голови облдержадміністрації районній газеті "Наше Придністров'я"

Переглядів: 617

Ва­ле­рій КО­РО­ВІЙ:

«ЛЮ­ДЯМ ПО­Т­РІ­Б­НО ДА­ТИ НА­ДІЮ»

Ва­ле­рій Ко­ро­вій – осо­би­с­тість на Він­нич­чи­ні ві­до­ма. Впро­довж ба­га­тьох ро­ків він працював на ке­рі­в­них по­са­дах. З лю­то­го 2015 ро­ку став очі­ль­ни­ком Він­ни­ць­кої об­ла­с­ті. За цей пе­рі­од по всіх по­ка­з­ни­ках со­ці­а­ль­но-­еко­но­мі­ч­но­го ро­з­ви­т­ку об­ласть - на пе­ре­до­вих по­зи­ці­ях в дер­жа­ві.

Ми­ну­ло­го ти­ж­ня го­ло­ва Він­ни­ць­кої об­л­де­р­жа­д­мі­ні­с­т­ра­ції Ва­ле­рій Ко­ро­вій дав ін­тер­в’ю ра­йон­ній га­зе­ті. Під час ро­з­мо­ви я отри­ма­ла ві­д­по­ві­ді на запи­тан­ня, які хви­лю­ють жи­те­лів на­шо­го ра­йо­ну.  На за­пи­тан­ня, яке ста­в­лен­ня Ва­ле­рія Ві­к­то­ро­ви­ча до Му­ро­ва­но­ку­ри­ло­ве­ць­ко­го ра­йо­ну, він ві­д­по­вів: «Му­ро­ва­но­ку­ри­ло­ве­ч­чи­на – це пе­р­ли­на на ка­р­ті Він­нич­чи­ни по сво­є­му при­ро­д­но­му ланд­ша­ф­ті. Тут є свої го­ри і своє «мо­ре» – во­до­с­хо­ви­ще з ма­льо­в­ни­чи­ми бе­ре­га­ми Дні­с­т­ра. Тут жи­вуть пра­цьо­ви­ті, го­с­тин­ні і спі­во­чі лю­ди». Отож, на­ша ро­з­мо­ва.

Ва­ле­рію Ві­к­то­ро­ви­чу, у пе­ре­д­день Но­во­го ро­ку змі­ни­мо звичну схе­му по­бу­до­ви ін­тер­в’ю, за­зви­чай остан­нє за­пи­тан­ня зро­би­мо пе­р­шим. З огля­ду на со­ці­а­ль­но-­еко­но­мі­ч­ні пі­д­су­м­ки ро­бо­ти об­ла­с­ті в 2016 ро­ці, яким Ви ба­чи­те рік на­сту­п­ний?

– На­сту­п­ний рік ба­чу пе­ре­ло­м­ним, то­му що 2016 рік по ве­ли­ко­му ко­лу ін­ди­ка­то­рів, які да­ють мо­ж­ли­вість оці­ни­ти як ро­з­ви­ва­лась об­ласть, був од­ним із найу­с­пі­ш­ні­ших за всю но­ві­т­ню іс­то­рію Він­ни­ць­кої об­ла­с­ті. Це рік фо­р­му­ван­ня но­вих пі­д­ва­лин, як си­с­тем еко­но­мі­ч­них, так і бю­дже­т­них ві­д­но­син. Він­ни­ць­ка об­ласть за­йня­ла пе­р­ше мі­с­це се­ред ре­гі­о­нів Укра­ї­ни за об­ся­га­ми ви­ро­б­ни­ц­т­ва про­ду­к­ції сіль­сь­ко­го го­с­по­дар­с­т­ва, зі­б­ра­но 5,6 мі­ль­йо­на тонн зе­р­на – це спра­в­ж­ній ре­корд. Та­кож Він­нич­чи­на на пер­шо­му мі­с­ці по ви­ро­б­ни­ц­т­ву мо­ло­ка та м’я­са. Че­т­ве­р­та ча­с­ти­на цу­к­ру, ви­ро­б­ле­но­го в Укра­ї­ні - це про­ду­к­ція ше­с­ти цу­к­ро­за­во­дів об­ла­с­ті. Збі­ль­ше­но ка­пі­та­ло­в­к­ла­ден­ня в ро­з­ви­ток са­ді­в­ни­ц­т­ва. Ли­ше в цьо­му ро­ці за­кла­де­но са­дів та ягі­д­ни­ків на пло­щі 620 ге­к­та­рів. Ма­є­мо та­кож по­зи­ти­в­ну ди­на­мі­ку ро­з­ви­т­ку про­ми­с­ло­во­с­ті, осо­б­ли­во пі­д­п­ри­ємств пе­ре­ро­б­ної га­лу­зі.

Ще раз на­го­ло­шу, що 2017 рік бу­де пе­ре­ло­м­ним. Я маю на ува­зі те, що з на­сту­п­но­го ро­ку ми мо­же­мо смі­ли­во ди­ви­ти­ся впе­ред і лю­ди, крок за кро­ком, по­ч­нуть ві­д­чу­ва­ти ре­а­ль­не по­к­ра­щен­ня і зро­с­тан­ня рі­в­ня жит­тя. Для ме­не це прин­ци­по­во ве­ли­кий по­ка­з­ник. Ті по­ка­з­ни­ки, яких ми до­ся­г­ли у 2016 ро­ці, не­од­мін­но бу­дуть тра­н­с­фо­р­мо­ва­ні в по­к­ра­щен­ня со­ці­а­ль­них ста­н­да­р­тів, яко­с­ті на­дан­ня по­с­луг, зро­с­тан­ня ре­а­ль­них до­хо­дів гро­ма­дян. Пе­р­ший крок в цьо­му на­пря­м­ку вже зроб­ле­но і ми по­ту­ж­но пра­цю­є­мо над пі­д­ви­щен­ням рі­в­ня мі­ні­ма­ль­ної за­ро­бі­т­ної пла­ти, мі­ж­по­са­до­вих спів­від­но­шень в ро­з­мі­рі та­ри­ф­ної  сі­т­ки, для то­го, щоб з сі­ч­ня пра­ців­ни­ки бю­дже­т­ної сфе­ри, а це в об­ла­с­ті 110 ти­сяч чо­ло­вік, ві­д­чу­ли ре­а­ль­не зро­с­тан­ня рі­в­ня жит­тя. Це все­ляє ве­ли­кий оп­ти­мізм, адже до­зво­лить ста­бі­лі­зу­ва­ти су­с­пі­ль­но-­по­лі­ти­ч­ну си­ту­а­цію, а це ство­рить  пе­ре­д­у­мо­ви для ін­ве­с­ту­ван­ня бі­з­не­су, ві­д­к­рит­тя но­вих ро­бо­чих місць, зро­с­тан­ня ви­ро­б­ни­ц­т­ва, за­ро­бі­т­ної  пла­ти. Лю­дям по­т­рі­б­но да­ти на­дію. 

По до­б­ро­му за­зд­ри­мо ра­йо­нам, в яких по­ту­ж­ні ін­ве­с­то­ри. Що нам по­т­рі­б­но зро­би­ти, щоб за­лу­чи­ти ін­ве­с­то­рів в ра­йон?

– Му­ро­ва­но­ку­ри­ло­ве­ць­кий ра­йон має по­ряд ду­же по­ту­ж­но­го ін­ве­с­то­ра – це Но­во­д­ні­с­т­ров­сь­ка ГАЕС, яким за остан­ні два ро­ки вкла­де­но ду­же ба­га­то ко­ш­тів в бу­ді­в­ни­ц­т­во та ре­монт до­ріг. Як­що хо­че­мо за­лу­чи­ти ін­ве­с­то­рів, то по­т­рі­б­но ство­ри­ти ві­д­по­ві­д­ні умо­ви. На­при­клад, ін­ве­с­тор ви­рі­шує ку­ди йо­му йти ви­ро­щу­ва­ти го­рі­хи – в Мо­ги­лів-­По­діль­сь­кий чи в Му­ро­ва­но­ку­ри­ло­ве­ць­кий ра­йо­ни, в яких од­на­ко­ві при­ро­д­ні умо­ви. Ін­ве­с­то­ри ма­ють пра­во ви­бо­ру, який пе­ред­ба­чає кон­ку­ре­н­цію. Ва­ж­ли­ву роль ві­ді­г­ра­ють ін­фра­стру­к­ту­ра та ак­ти­в­ність гро­ма­ди. Ду­же ва­ж­ли­во, щоб це ро­зу­мі­ли мі­с­це­ві жи­те­лі.

Про­до­в­жу­ю­чи те­му, в ра­йо­ні є Ба­х­тин­сь­ке ро­до­ви­ще флю­о­ри­тів, бі­ля се­ла Жван – ро­до­ви­ще фо­с­фо­ри­тів. На Ва­шу ду­м­ку, чи є пе­р­с­пе­к­ти­ви їх ро­з­ро­б­ки, адже це мо­жуть бу­ти ве­ли­кі ін­ве­с­ти­цій­ні про­е­к­ти.

– На сьо­го­д­ні йде аб­со­лю­т­на змі­на си­с­те­ми спів­від­но­шень в фі­нан­су­ван­ні. Дер­жа­ва пе­ре­дає фі­нан­со­вий ре­сурс і від­дає ко­ло по­в­но­ва­жень, в то­му чи­с­лі ве­ли­че­з­не ко­ло по­в­но­ва­жень, які сто­су­ють­ся ро­з­ви­т­ку кон­к­ре­т­них ре­гі­о­нів. То­му, ві­д­по­ві­да­ю­чи на за­пи­тан­ня, ще раз на­го­ло­шу, щоб за­лу­чи­ти ін­ве­с­то­рів – по­т­рі­б­на ак­ти­в­на по­зи­ція те­ри­то­рі­а­ль­ної гро­ма­ди. Ка­жуть, що ве­ли­кі ін­ве­с­ти­ції йдуть у мі­с­то Він­ни­ця. Я пра­цю­вав за­сту­п­ни­ком мі­сь­ко­го го­ло­ви у ду­же не­про­с­тий час. Не зва­жа­ю­чи на ад­мі­ні­с­т­ра­ти­в­ний тиск, ми ство­ри­ли умо­ви для ін­ве­с­то­рів –  май­да­н­чи­ки, ін­ду­с­т­рі­а­ль­ні па­р­ки, про­ве­ли ре­ві­зію всіх пі­д­п­ри­ємств, які зу­пи­ни­ли свою ді­я­ль­ність і ви­зна­чи­ли 16 май­да­н­чи­ків, де мо­ж­на ро­з­мі­щу­ва­ти ви­ро­б­ни­ц­т­во. Крім цьо­го, зро­би­ли ре­ві­зію ін­фра­стру­к­ту­ри, спро­с­ти­ли всі ад­мі­ні­с­т­ра­ти­в­ні про­це­ду­ри. Як­що при­хо­дить ін­ве­с­тор, йо­му по­ка­зу­ють май­да­н­чик, ро­з­ма­льо­ву­ють ал­го­ритм і пі­д­пи­су­ють з ним ін­ве­с­ти­цій­ну уго­ду. Та ще раз за­зна­чу, що цьо­му пе­ре­дує ве­ли­ка ро­бо­та. На пре­ве­ли­кий жаль, ма­ле­нь­кі гро­ма­ди цьо­го не мо­жуть зро­би­ти. Зно­ву ж та­ки, в наш час все тра­н­с­фо­р­му­єть­ся, змі­ню­єть­ся і той, хто це ро­зу­міє, бу­де йти по цьо­му шля­ху, і ін­ве­с­ти­ції бу­дуть на­д­хо­ди­ти тим, хто не бу­де бо­я­ти­ся бра­ти на се­бе ві­д­по­ві­да­ль­ність і по­в­но­ва­жен­ня.

Наш ра­йон ро­з­мі­ще­ний у При­д­ні­с­те­р’ї. Че­р­ні­ве­ць­ка і Хме­ль­ни­ць­ка об­ла­с­ті ма­ють ве­ли­кі ба­зи ві­д­по­чи­н­ку на рі­ч­ці Дні­с­тер. Чо­му б та­ку ба­зу не по­бу­ду­ва­ти у Він­ни­ць­кій об­ла­с­ті?

– Мо­ж­на по­бу­ду­ва­ти. Але, зно­ву ж та­ки, ми ма­є­мо спра­ви з при­ва­т­ни­ми ін­ве­с­ти­ці­я­ми, то­му по­вин­ні ство­ри­ти всі умо­ви, щоб ці ін­ве­с­ти­ції при­йш­ли. Ві­д­ве­р­то ка­жу­чи, зро­зу­мі­ло чо­му ба­зи ві­д­почи­н­ку по­бу­до­ва­ні са­ме в Че­р­ні­ве­ць­кій та Хме­ль­ни­ць­кій об­ла­с­тях, то­му що там є до­с­туп до во­ди. А з на­шого боку При­д­ні­с­те­р’я з ду­же кра­си­вою при­ро­дою, але стрі­м­ки­ми і кру­ти­ми бе­ре­га­ми. По­т­рі­б­но ро­з­ро­б­ля­ти пло­ща­д­ки, а пі­с­ля цьо­го про­по­ну­ва­ти ін­ве­с­то­рам.

По­с­ту­по­во ми пе­рей­ш­ли до те­ми дня – об’є­д­нан­ня те­ри­то­рі­а­ль­них гро­мад. На жаль, в на­шо­му ра­йо­ні ще не ство­ре­ні об’є­д­на­ні  гро­ма­ди. Ва­ше ста­в­лен­ня до про­ве­ден­ня де­це­н­т­ра­лі­за­ції.

– Ми ро­би­мо по­ту­ж­ні кро­ки в на­пря­м­ку де­це­н­т­ра­лі­за­ції. Ці кро­ки спря­мо­ва­ні на пі­д­ви­щен­ня ро­лі мі­с­це­во­го са­мо­в­ря­ду­ван­ня, ор­га­нів вла­ди в ча­с­ти­ні на­дан­ня ад­мі­ні­с­т­ра­ти­в­них по­с­луг. В об’є­д­на­них гро­ма­дах ві­д­к­ри­ва­ють­ся бі­ль­ші мо­ж­ли­во­с­ті. Бю­дже­т­на де­це­н­т­ра­лі­за­ція, яка ро­з­по­ча­ла­ся в 2015 ро­ці, да­ла по­ту­ж­ний фінансовий  ре­сурс в кра­ї­ні. В най­кра­щих умо­вах опи­ни­ли­ся об’є­д­на­ні те­ри­то­рі­а­ль­ні гро­ма­ди, то­му що во­ни ма­ти­муть пра­во фо­р­му­ва­ти свій бю­джет на пра­вах міст об­ла­с­но­го зна­чен­ня. Гро­ма­ди од­ра­зу ж отри­ма­ють у своє ро­з­по­ря­джен­ня 60% ПДФО, пря­му су­б­ве­н­цію на осві­ту, ме­ди­ци­ну, ку­ль­ту­ру та спорт. В них аку­му­лю­єть­ся ці­льо­ва су­б­ве­н­ція на со­ці­а­ль­но-­еко­но­мі­ч­ний ро­з­ви­ток, їм пе­ре­да­ють­ся ад­мі­ні­с­т­ра­ти­в­ні по­в­но­ва­жен­ня. Це все вже отри­ма­ли дві те­ри­то­рі­а­ль­ні гро­ма­ди об­ла­с­ті, які бу­ли ство­ре­ні в ми­ну­ло­му ро­ці. Це Ка­ли­ні­в­ка і Сту­ден­а. На­при­клад, в Сту­ден­у на­дій­ш­ло з дер­жа­в­но­го бю­дже­ту 3 мі­ль­йо­ни гри­вень ці­льо­вої су­б­ве­н­ції на ро­з­ви­ток ін­фра­стру­к­ту­ри. Всьо­го ж в об­ла­с­ті ство­ре­но 21 об’є­д­на­ну гро­ма­ду, з них 4 вже фу­н­к­ці­о­ну­ють, в 17 прой­дуть ви­бо­ри.

Я не іде­а­лі­зую про­цес об’є­д­нан­ня гро­мад, але, як го­ло­ва об­ла­с­ної ад­мі­ні­с­т­ра­ції, над­зви­чай­но за­ці­ка­в­ле­ний в їх ус­пі­ш­но­с­ті. Зав­жди ка­жу, що во­ни пе­р­ші і при­ре­че­ні на ус­піх, бо ми ство­рю­є­мо по­ту­ж­ні еко­но­мі­ч­ні умо­ви для їх ро­з­ви­т­ку. В чо­му суть про­бле­ми? В нас, укра­ї­н­ців, є сво­є­рі­д­ний ме­н­та­лі­тет – ми спо­ча­т­ку шу­ка­є­мо якогось ме­сію, по­ві­ри­мо в нього, то­ді че­рез рік ро­з­ча­ру­є­мось, а ще че­рез рік – по­ве­р­не­мось до нього пле­чи­ма і шу­ка­є­мо но­вого ме­сію, ду­ма­є­мо, що хтось при­йде і зро­бить кра­ще за нас в се­лі, мі­с­те­ч­ку, об­ла­с­ті. Не­що­да­в­но я по­бу­вав в мі­с­ті Бар на на­ра­ді з пи­тань де­це­н­т­ра­лі­за­ції, під час якої жі­н­ка з Ко­пай­го­ро­да за­пи­та­ла: «Чо­му ви за­кри­ва­є­те на­шу лі­ка­р­ню?». В свою чер­гу, я за­пи­тав її, чо­му з цим за­пи­тан­ням во­на зве­р­та­єть­ся до ме­не. І ві­д­по­вів їй, що по­т­рі­б­но бу­ло ство­ри­ти об’є­д­на­ну те­ри­то­рі­а­ль­ну гро­ма­ду, то­ді б на­дій­ш­ла су­б­ве­н­ція на ме­ди­ци­ну і лю­ди б са­мо­с­тій­но прий­ма­ли рі­шен­ня чи по­т­рі­б­на в Ко­пай­го­ро­ді ді­ль­ни­ч­на лі­ка­р­ня чи ні. Жі­н­ка зні­я­ко­ві­ла, бо лю­ди зви­к­ли, що по­т­рі­б­но шу­ка­ти в об­ла­с­ті, в Ки­є­ві то­го, хто щось до­зво­ляє або за­бо­ро­няє.

Прак­ти­ка на­ших су­сі­дів в Поль­щі по­ка­за­ла, що ми як­най­ш­ви­д­ше по­вин­ні по­бо­ро­ти ви­кри­в­ле­ні уя­в­лен­ня си­с­те­ми ор­га­ні­за­ції вла­ди і по­вин­ні зро­зу­мі­ти, що мі­с­це­ві про­бле­ми по­т­рі­б­но ви­рі­шу­ва­ти на мі­с­ці. Для цьо­го і пе­ре­да­ють­ся фі­нан­со­ві ру­се­р­си, по­в­но­ва­жен­ня. Моє за­вдан­ня, як го­ло­ви ОДА, ство­ри­ти кри­ти­ч­ну ма­су по­зи­ти­ву на­вко­ло об’є­д­на­них гро­мад, щоб лю­ди по­ба­чи­ли як ідуть спра­ви в ус­пі­ш­них гро­ма­дах. Цей по­зи­тив бу­де при­тя­гу­ва­ти ін­ших і во­ни пра­г­ну­ти­муть ро­з­ви­ва­ти­ся. Хто шви­д­ше йти­ме впе­ред, об’є­д­на­єть­ся, той шви­д­ше ство­рить умо­ви для по­к­ра­щен­ня жит­тя лю­дей. Оце є основна думка і я ду­же хо­чу, щоб ме­не лю­ди по­чу­ли.

Ва­ле­рію Ві­к­то­ро­ви­чу, влі­т­ку Ви по­бу­ва­ли в на­шо­му ра­йо­ні з ро­бо­чими по­ї­з­д­ками. Ва­ші вра­жен­ня від по­ба­че­но­го. Як Ви оці­ню­є­те ро­бо­ту ра­йон­ної вла­ди?

– Ме­ні по­до­ба­єть­ся Му­ро­ва­но­ку­ри­ло­ве­ць­кий ра­йон, я лю­б­лю до вас при­ї­ж­джа­ти. В ра­йо­ні ду­же та­ла­но­ви­ті, ро­зу­м­ні і спі­во­чі лю­ди. Я ду­же по­зи­ти­в­но ста­в­лю­ся до си­с­те­ми ор­га­ні­за­ції га­лу­зі ку­ль­ту­ри в ра­йо­ні. Та­ка си­с­те­ма - од­на з най­кра­щих в об­ла­с­ті. Це сто­су­єть­ся і бі­б­лі­о­те­ч­ної спра­ви, і ху­до­ж­ньої са­мо­ді­я­ль­но­с­ті, і тво­р­чо­с­ті май­с­т­рів. Ві­д­ве­р­то ка­жу­чи, я за­ча­ро­ва­ний і те­пер знаю, чо­му ба­га­то тво­р­чих лю­дей ро­дом з Му­ро­ва­но­ку­ри­ло­ве­ч­чи­ни.

Як на ме­не, в ра­йо­ні до­сить ці­ка­ве по­єд­нан­ня в од­ній осо­бі по­са­ди го­ло­ви ра­йон­ної ра­ди і ад­мі­ні­с­т­ра­ції. Та­ке по­єд­нан­ня є пре­д­ме­том до­с­лі­джен­ня, йде пе­в­на дис­ку­сія. В окре­мих ра­йо­нах є про­ти­річ­чя між го­ло­ва­ми ра­йон­них ра­ди і ад­мі­ні­с­т­ра­ції. Це ство­рює пе­ре­ш­ко­ди при при­йн­ят­ті ва­ж­ли­вих рі­шень. З ін­шого боку – обо­в’я­з­ко­во по­ви­нен бу­ти ме­ха­нізм стри­му­ван­ня і про­ти­ваг. Моя ду­м­ка, що та­ке по­єд­нан­ня по­сад йде на ко­ристь Му­ро­ва­но­ку­ри­ло­ве­ць­кій гро­ма­ді.

Як по­зи­тив, ба­чу пе­ре­г­ляд фу­н­к­цій ра­йон­них ад­мі­ні­с­т­ра­цій. Ра­йон­на вла­да тра­н­с­фо­р­му­єть­ся в ін­сти­тут на­дан­ня по­с­луг гро­ма­дя­нам. Ме­ні ду­же при­є­м­но ви­зна­ти, що ваш Центр на­дан­ня ад­мі­ні­с­т­ра­ти­в­них по­с­луг – один з най­кра­щих в об­ла­с­ті. Це ба­чать лю­ди і це все­ляє оп­ти­мізм.

В Му­ро­ва­но­ку­ри­ло­ве­ць­ко­му ра­йо­ні пла­ну­є­мо зро­би­ти один з най­кра­щих по­лі­го­нів із со­р­ту­ва­ль­ною лі­ні­єю для пе­ре­ро­б­ки тве­р­дих по­бу­то­вих ві­д­хо­дів, щоб по­ка­за­ти всій об­ла­с­ті, як мо­ж­на ци­ві­лі­зо­ва­но ви­рі­шу­ва­ти цю про­бле­му.

Вра­же­ний по­зи­ти­в­ною ди­на­мі­кою ро­бо­ти аг­ра­р­но­го се­к­то­ру. Зда­ва­лось б, не ду­же ро­дю­чі зе­м­лі, а зі­б­ра­ли ре­ко­р­д­ні вро­жаї, за­лу­ча­ють­ся і осво­ю­ють­ся ін­ве­с­ти­ції, ві­д­су­т­ні ска­н­да­ли на­вко­ло зе­м­лі. Це в пе­в­ній мі­рі сві­д­чить про то­ле­ра­н­т­ність і си­с­те­м­ну ро­бо­ту.

Не­що­да­в­но я бра­ла участь в об­ла­с­но­му ту­рі «Єв­ро­пей­ці Він­нич­чи­ни». При­є­м­но, що в на­шо­му ра­йо­ні є ба­га­то па­м’я­ток ар­хі­те­к­ту­ри. Ми по­бу­ва­ли в Му­ро­ва­но­ку­ри­ло­ве­ць­кій шко­лі-ін­те­р­на­ті, та най­бі­ль­ше уча­с­ни­ків ту­ру вра­зи­ла сво­єю ори­гі­на­ль­ні­с­тю са­ди­ба цу­к­ро­за­во­д­чи­ка Ко­га­на у Ви­ще­о­ль­че­да­є­ві. На пре­ве­ли­кий жаль, во­на руй­ну­єть­ся. Як мо­ж­на її збе­ре­г­ти?

– Ме­не над­зви­чай­но вра­зи­ла па­м’я­т­ка ар­хі­те­к­ту­ри – шко­ла-­ін­те­р­нат в се­ли­щі. За­бі­га­ю­чи на­пе­ред, хо­чу по­ві­до­ми­ти, що пла­ну­є­мо ви­ді­ли­ти ко­ш­ти на уте­п­лен­ня стін фа­са­дів на­вча­ль­но­го та ме­ди­ч­но­го ко­р­пу­сів. Крок за кро­ком бу­де­мо ро­би­ти з неї «пе­р­ли­н­ку», щоб збе­ре­г­ти цю па­м’я­т­ку ар­хі­те­к­ту­ри і нею мо­г­ли за­хо­п­лю­ва­тись не тіль­ки мі­с­це­ві жи­те­лі, а й при­ї­ж­джі. Що­до са­ди­би Ко­га­на,  ві­зь­му це пи­тан­ня на ко­н­т­роль. Йо­го по­т­рі­б­но ви­вчи­ти. Є рі­з­ні ва­рі­а­н­ти. Мо­ж­ли­во, ми вклю­чи­мо са­ди­бу у вла­с­ність те­ри­то­рі­а­ль­них гро­мад об­ла­с­ті в ра­м­ках об­ла­с­но­го крає­зна­в­чо­го му­зею.

Ва­ле­рію Ві­к­то­ро­ви­чу, хо­чу пе­рей­ти до за­пи­тань, які хви­лю­ють жи­те­лів ра­йо­ну.

Ме­ди­ци­на. На ра­йон­но­му рі­в­ні – пе­р­вин­на і вто­рин­на лан­ки, в об­ла­с­них лі­ка­р­нях – ве­ли­кі чер­ги на при­йом до лі­ка­рів, ве­ли­кі ко­ш­ти на лі­ку­ван­ня. Мо­ж­ли­во це все ви­рі­шить стра­хо­ва ме­ди­ци­на. Ко­ли во­на за­пра­цює?

– Най­бі­ль­шою про­бле­мою є пи­тан­ня, по­в’я­за­ні з ме­ди­ци­ною. Си­с­те­ма охо­ро­ни здо­ро­в’я по­т­ре­бує стра­те­гі­ч­них змін. Лю­ди неза­до­во­ле­ні. Про­бле­ми в ме­ди­ци­ні на­ко­пи­чу­ва­лись ро­ка­ми і їх не­мо­ж­ли­во ви­рі­ши­ти за ко­ро­т­кий строк. На охо­ро­ну здо­ро­в’я спря­мо­ва­но 58,4 мі­ль­йо­на гри­вень, але їх не ви­ста­чає. Ми пла­ну­є­мо крок за крок по­ліп­шу­ва­ти си­ту­а­цію. На об­ла­с­но­му рі­в­ні пра­цю­є­мо над вве­ден­ням в екс­плу­а­та­цію хі­ру­р­гі­ч­но­го ко­р­пу­су лі­ка­р­ні іме­ні Пи­ро­го­ва. По­т­рі­б­но ще за­ку­пи­ти спе­ці­а­лі­зо­ва­не об­ла­д­нан­ня. Ві­д­най­ш­ли до­да­т­ко­ві ре­су­р­си, щоб при­д­ба­ти су­час­ну апа­ра­ту­ру для опро­мі­нен­ня он­ко­х­во­рих лю­дей, за­ку­пи­ли пе­ре­су­в­ний ма­мо­г­раф. Що­до стра­хо­вої ме­ди­ци­ни, то з на­сту­п­но­го ро­ку уряд пла­нує пе­ре­ве­с­ти фі­нан­су­ван­ня ме­ди­ч­них центрів пе­р­вин­ної лан­ки з мі­с­це­вих бю­дже­тів до дер­жа­в­но­го фо­н­ду стра­хо­вої ме­ди­ци­ни. Це дасть мо­ж­ли­вість ко­ж­но­му па­ці­є­н­ту пра­во ви­бо­ру ме­ди­ч­но­го за­кла­ду і кон­к­ре­т­но­го лі­ка­ря.

Пе­ред­ба­ча­єть­ся впо­ря­д­ку­ван­ня ме­ре­жі вто­рин­ної (спе­ці­а­лі­зо­ва­ної) до­по­мо­ги в ра­м­ках фо­р­му­ван­ня Го­с­пі­та­ль­них окру­гів. З 1 сі­ч­ня се­ре­д­ня за­ро­бі­т­на пла­та в га­лу­зі охо­ро­ни здо­ро­в’я пі­д­ви­щить­ся на 40%.

- В ра­йо­ні ство­ре­но шість опорних шкіл. Чи по­к­ра­щить­ся якість осві­ти і що бу­де з ма­ло­ко­м­п­ле­к­т­ни­ми шко­ла­ми?

- На­шим ді­тям по­т­рі­б­на кон­ку­ре­н­т­но­с­п­ро­мо­ж­на та які­с­на осві­та, не­за­ле­ж­но від то­го, чи во­ни на­вча­ють­ся в мі­сь­кій, чи в сіль­сь­кій шко­лі. Най­бі­ль­ше ту­р­бує де­мо­гра­фі­ч­на си­ту­а­ція, адже в сіль­сь­ких шко­лах ді­тей все ме­н­ше. Щоб сіль­сь­кі ді­ти бу­ли кон­ку­ре­н­т­но­с­п­ро­мо­ж­ни­ми у по­да­ль­шо­му жит­ті, їх не­об­хід­но за­без­пе­чи­ти су­час­ни­ми умо­ва­ми на­вчан­ня, які мо­ж­ли­ві ли­ше у ба­зо­вих за­кла­дах осві­ти, що будуть за­без­пе­че­ні всім не­об­хід­ним, на ві­д­мі­ну від ма­ло­ко­м­п­ле­к­т­них шкіл. В об­ла­с­них олім­пі­а­дах з ма­те­ма­ти­ки і фі­зи­ки пе­ре­ма­га­ють по­над 90 % мі­сь­ких шко­ля­рів. Як сві­д­чать ре­зуль­та­ти ЗНО в од­но­му з ра­йо­нів об­ла­с­ті, жо­ден з 25 ме­да­лі­с­тів не пі­д­т­ве­р­див свої знан­ня. То­му рі­вень осві­ти по­т­рі­б­но пі­д­ви­щу­ва­ти.

Наш ра­йон - з гор­би­с­тою мі­с­це­ві­с­тю. Про­бле­мою є пе­ре­ве­зен­ня па­са­жи­рів і ва­н­та­жів, осо­б­ли­во взи­м­ку. Пі­д­п­ри­єм­с­т­во «Райа­в­то­дор» має за­ста­рі­лу ма­те­рі­а­ль­но-­те­х­ні­ч­ну ба­зу. Чи не пла­ну­єть­ся на рі­в­ні об­ла­с­ті її оно­в­лен­ня та по­к­ра­щен­ня?

– «Райа­в­то­дор» – це пі­д­п­ри­єм­с­т­во дер­жа­в­не. В 2017 ро­ці аге­н­ція ав­то­мо­бі­ль­них до­ріг пла­нує пе­ре­да­ти на утри­ман­ня Він­ни­ць­кій об­ла­с­ті 6,5 тис. км до­ріг з не­об­хід­ною до­ку­ме­н­та­ці­єю. За дер­жа­вою за­ли­шать­ся до­ро­ги дер­жа­в­но­го зна­чен­ня, за об­ла­с­тю – об­ла­с­но­го (мі­ж­ра­йон­ні), за ра­йо­ном – ра­йон­но­го зна­чен­ня. Для ка­пі­та­ль­но­го ре­мо­н­ту, екс­плу­а­та­ції до­ріг ма­со­во бу­дуть за­лу­ча­тись су­б’єк­ти при­ва­т­но­го бі­з­не­су, які по­ряд з «Ав­то­до­ром» бу­дуть бра­ти участь в те­н­де­рах че­рез си­с­те­му еле­к­т­рон­них за­ку­пі­вель «Про­зо­ро». Ві­д­п­ра­цьо­ву­єть­ся кон­це­п­ція фо­р­му­ван­ня об­ла­с­них за­кла­дів з фі­лі­я­ми в ра­йо­нах, які  бу­ли б достатньо ефе­к­ти­в­ни­ми в пи­тан­нях на­дан­ня по­с­луг по екс­плу­а­та­ції до­ріг і бра­ли участь в те­н­де­рах. Тоб­то, ідея є, але це на­ба­га­то ши­р­ше пи­тан­ня, ніж про­с­то по­си­лен­ня окре­мо­го райа­в­то­до­ра.

Чо­му, за­зви­чай, ко­ш­ти в ра­йон, зо­к­ре­ма, на бу­ді­в­ни­ц­т­во до­ріг, на­д­хо­дять наприкі­н­ці ро­ку, ко­ли їх важ­ко ви­ко­ри­с­та­ти, до то­го ж не­спри­я­т­ли­ві по­го­д­ні умо­ви?

– Про­тя­гом остан­ніх трьох ро­ків ко­ш­ти вза­га­лі не ви­ді­ля­ли­ся. Во­ни на­дій­ш­ли ли­ше в по­то­ч­но­му ро­ці, ко­ли но­вий Уряд ві­д­но­вив про­гра­му бу­ді­в­ни­ц­т­ва до­ріг. Та ви­ни­к­ла но­ва про­бле­ма  – ро­з­по­ча­ли фі­нан­су­ван­ня, а ви­яви­лось, що до цьо­го ні­хто не го­то­вий, не ви­го­то­в­ле­ні про­е­к­т­но-ко­ш­то­ри­с­ні до­ку­ме­н­та­ції, ек­с­пе­р­ти­зи.  На жаль, це все за­тя­гу­єть­ся в ча­сі. То­му осо­б­ли­ву ува­гу при­ді­ля­є­мо пла­ну­ван­ню ро­бо­ти Слу­ж­би ав­то­мо­бі­ль­них до­ріг ре­гі­о­ну на 2017 рік. Я по­с­та­вив чі­т­ку ви­мо­гу – ма­к­си­ма­ль­но ін­те­н­си­в­но по­п­ра­цю­ва­ти над пі­д­го­то­в­кою не­об­хід­ної про­е­к­т­но-­ко­ш­то­ри­с­ної до­ку­ме­н­та­ції, аби з по­ча­т­ком ве­с­ни при­с­ту­пи­ти до ак­ти­в­них ре­мо­н­т­них ро­біт на за­пла­но­ва­них ді­ля­н­ках. На­сту­п­но­го ро­ку пла­ну­є­мо ві­д­ре­мо­н­ту­ва­ти до­ріг на су­му 1 мі­ль­ярд гри­вень.  Це бу­дуть не ли­ше ма­гі­с­т­ра­лі за­га­ль­но­де­р­жа­в­но­го зна­чен­ня, а й вну­т­рі­ш­ньооб­ла­с­ні та ра­йон­ні. В цих планах є і дорога (траса) від Вінниці до району.  

В ра­йо­ні є про­бле­мою про­ти­сто­ян­ня між дво­ма це­р­к­ва­ми. Яка си­ту­а­ція в об­ла­с­ті?

– Це ду­же бо­лю­ча те­ма. Ба­га­то за­ле­жить від кон­к­ре­т­них осо­би­с­то­с­тей. Я ро­б­лю все для то­го, щоб ре­гу­лю­ва­ти си­ту­а­цію. Ві­д­ра­д­но, що у Він­ни­ць­кій єпа­р­хії є по­ро­зу­мін­ня між дво­ма це­р­к­ва­ми, пра­цює ін­сти­ту­ція це­р­ков. В будь-­яко­му ви­па­д­ку кон­ф­лі­к­т­ні пи­тан­ня ви­рі­шу­ють­ся за сто­лом пе­ре­го­во­рів. Бу­ду ро­з­мо­в­ля­ти з дво­ма вла­ди­ка­ми що­до вре­гу­лю­ван­ня си­ту­а­ції, бо все це не на ко­ристь це­р­к­ви і дер­жа­ви.

Ва­ле­рію Ві­к­то­ро­ви­чу, що для Вас є най­ва­ж­ли­ві­шим на по­са­ді?

– Ду­же хо­тів би, щоб лю­ди ба­чи­ли по­зи­ти­в­ний ре­зуль­тат мо­єї ро­бо­ти. Для ме­не це є ве­ли­ким на­тхнен­ням і пра­г­нен­ням ро­би­ти да­лі.

Як ро­з­по­ді­ля­є­те свій час, щоб ус­пі­ш­но ви­рі­шу­ва­ти сті­ль­ки справ?

– Ду­же се­р­йо­з­но ста­в­люсь до пла­ну­ван­ня сво­го ро­бо­чо­го ча­су. Ко­ли в ме­не хтось си­дить в прий­ма­ль­ні, то я вва­жаю, що це мі­нус ме­ні, як ке­рі­в­ни­ку. Зав­жди пла­ную свій час, зу­стрі­чі, зви­чай­но, бу­ва­ють фо­рс-­ма­жо­ри, але на­ма­га­юсь ви­рі­ши­ти їх опе­ра­ти­в­но. З ра­дян­сь­ких ча­сів збе­ре­г­ло­ся уя­в­лен­ня, що до ке­рі­в­ни­ків ма­ють бу­ти ве­ли­кі чер­ги і во­ни ні­чим не за­йма­ють­ся, а тіль­ки прий­ма­ють лю­дей. На­спра­в­ді, це хи­б­ний ме­тод управ­лін­ня, то­му що по­вин­на пра­цю­ва­ти си­с­те­ма. Я ро­з­по­ді­ляю обо­в’я­з­ки між за­сту­п­ни­ка­ми, де­па­р­та­ме­н­та­ми. Це си­с­те­ма ор­га­ні­за­ції ко­му­ні­ка­цій. Все це ві­до­бра­же­не у ме­не в ро­бо­чо­му ка­ле­н­да­рі і мо­бі­ль­но­му те­ле­фо­ні. По­с­тій­но ви­ко­ри­с­то­вую си­с­те­му по­што­во­го зв’я­з­ку.

Чи є у Вас час для доз­віл­ля? Ко­ли і як від­по­чи­ва­є­те?

– Хо­ті­ло­ся б, щоб цьо­го ча­су бу­ло бі­ль­ше, але бу­ває по рі­з­но­му. У ві­ль­ний час на­ма­га­ю­ся по­бу­ти з сво­ї­ми вну­ч­ка­ми. Це для ме­не ве­ли­ка ра­дість і спра­в­ж­ня від­ду­ши­на пі­с­ля тру­до­во­го дня. Пра­цюю над ві­д­но­в­лен­ням сво­го ан­г­ло­мо­в­но­го за­па­су. Два ра­зи на ти­ж­день з 7 ра­н­ку в ме­не про­хо­дять ре­гу­ляр­ні за­нят­тя з ан­г­лій­сь­кої мо­ви. Ро­зу­мію, що на сьо­го­д­ні­ш­ній день це ду­же по­т­рі­б­но укра­ї­н­сь­ко­му чи­но­в­ни­ку. З ін­шо­го бо­ку, ви­вчен­ня іно­зе­м­них мов дає мо­ж­ли­вість бі­ль­шо­го пі­знан­ня. Лю­б­лю пра­цю­ва­ти в са­ду, бі­ля бу­ди­н­ку. Обо­в’яз­ко­во на­ма­га­ю­ся пе­ре­г­ля­ну­ти но­ви­ни за день по ка­на­лах BBC, SNN.   

Сьо­го­д­ні­ш­нє ін­тер­в’ю для га­зе­ти “На­ше При­дні­стро­в’я” дало можливість дізнатися про перспективи роз-витку області, району. Чо­му для спі­л­ку­ван­ня Ви об­ра­ли са­ме ра­йон­ну га­зе­ту?

– В наш час ін­фо­р­ма­цій­ний про­с­тір ду­же рі­з­но­ма­ні­т­ний. Ба­га­то ін­фо­р­ма­ції отри­мую в со­ці­а­ль­них ме­ре­жах, але зав­жди з ці­ка­ві­с­тю пе­ре­г­ля­даю ра­йон­ні га­зе­ти. З них ді­з­на­юсь ба­га­то ко­ри­с­ної для се­бе ін­фо­р­ма­ції. До ре­чі, со­ці­о­ло­гі­ч­не до­с­лі­джен­ня по­ка­за­ло, що 70 % жи­те­лів об­ла­с­ті до­ві­ря­ють ін­фо­р­ма­ції, яка ви­сві­т­лю­єть­ся са­ме в ра­йон­них га­зе­тах. Мі­с­це­ві ви­дан­ня по­ка­зу­ють жит­тя та­ким, як во­но є. То­му ми постійно будемо спів­пра­цювати з ра­йон­ни­ми газетами.        

Но­вий рік вже сту­кає в две­рі. Які тра­ди­ції свя­т­ку­ван­ня Но­во­річ­чя Ви ви­не­с­ли з ди­тин­с­т­ва?

– Но­вий рік, Рі­з­д­во для ме­не - ро­дин­ні свя­та. З ди­тин­с­т­ва зав­жди свя­т­кую в ко­лі сі­м’ї, ро­ди­ни. В но­во­рі­ч­ну ніч, за­зви­чай, зби­ра­єть­ся вся ро­ди­на. Я пе­ре­о­дя­га­ю­ся в Ді­да Мо­ро­за і ро­з­даю по­да­ру­н­ки. На­ма­га­ю­ся ство­ри­ти свя­т­ко­вий на­стрій для рідних.     

Ва­ші по­ба­жан­ня жи­те­лям ра­йо­ну.

– Хо­чу по­ба­жа­ти всім ві­ри­ти у вла­с­ну спро­мо­ж­ність пра­цею, на­тхнен­ням зро­би­ти лад в кра­ї­ні. Тво­ри­ти, ру­ха­ти­ся впе­ред, щоб нас оці­ни­ли май­бу­т­ні по­ко­лін­ня. На­пе­ре­до­д­ні но­во­рі­ч­них свят хо­чу при­ві­та­ти всіх жи­те­лів ра­йо­ну, по­ба­жа­ти ми­ру, ві­ри в кра­ще май­бу­т­нє, свя­т­ко­во­го на­строю і бла­го­по­луч­чя  в ко­ж­ну ро­ди­ну, сі­м’ю.

Дя­кую за ро­з­мо­ву.

Сві­т­ла­на КУ­Б­ЛЯК.

 

« повернутися до списку новин